І зробили це без пояснення причин. Така ситуація склалася на Волноваському комбікормовому заводі.

В силу специфіки роботи Волноваський комбікормовий вважається вибухонебезпечним підприємством. Однак не менш небезпечним він став і в соціальному плані. Ось уже місяць як досить численний колектив без пояснення причин виставлений за ворота.

Скажи, хто твій директор ...

Несприятлива обстановка почала вимальовуватися ще навесні, коли з'явилися чутки про скорочений робочий день і неповному окладі. І дійсно, зарплату за липень видали частково. А в серпні керівництво заявило, що підлеглим не слід розраховувати на матеріальну винагороду. На жаль, мотивів, якими керувалися господарі підприємства, з'ясувати не вдалося. Більш того, коли зневірені працівники вчора зібралися біля прохідної, до них ніхто не вийшов. Та й виходити, схоже, нікому. За словами електрика Віктора Ковальова та його колег, вони навіть не знають, хто сьогодні виконує обов'язки директора, а хто - головного бухгалтера.

- Кожен з нас, - сказав розгніваний глава сімейства, пропрацював тут по 20-30 років. - А керівництво останнім часом чомусь не затримується. Якщо не помиляюся, за неповний рік змінилося три директори.

Сход у заводу, який став в усіх відношеннях вибухонебезпечним.

В їдальню - з валеріаною

Одна з проблем, найбільш гостро хвилюють волновахцев, - це невідповідність спраглих попрацювати на славу Вітчизни наявними вакансіями. Залізнична станція, вагонне і локомотивне депо, а також комбікормовий завод - ось, мабуть, і всі основні підприємства міста. Тому за будь-яке придатне місце тут тримаються обома руками.

- За радянської влади, - розповідає голова профспілкового комітету Ірина Ковальова, - завод вважався зразковим. Налагоджене виробництво дозволяло безбідно жити простого трудівника. Кожен міг відпочити в пансіонаті на березі Азовського моря за символічну плату. А які смачні і недорогі обіди готували в їдальні ...

На жаль, але побувати там автору цих рядків, кореспондентці районної газети Тетяні Тарновською і голові Волноваського райкому працівників агропромислового комплексу Сергію Кругляку не довелось.

- А там дивитися нема чого, - заявив один з які не пропустили нас охоронців. - Хіба що помилуватися бардаком. Так вас, чого доброго, ще отпаивать валеріаною доведеться.

Заборона не поширювалася на водіїв великовантажних автомобілів, які чекали черги на вивантаження. Як з'ясувалося, фури прибули з Харківської області з комбікормом для птахофабрик Волноваського району, що викликало цілком закономірне питання. Шкода лише, що ніхто не міг відповісти, з якої причини комбікорми везуть за сотні кілометрів, коли під боком є ​​власне підприємство.

Переходимо на підніжний корм

Перші керівники міста і району, за винятком Сергія Кругляка, чи то через незнання, чи то з якоїсь іншої причини теж залишили без уваги перебиваються з хліба на воду людей. А їм, гадаю, було б корисно дізнатися думку підданих, фотографії яких перш красувалися на Дошці пошани.

- Ми зі старшою дочкою, - зізналася Наталя, - назбирали чотири відра грибів, половину засолили, решта смажимо.

- У грибах розбираюся погано, - вторить їй Вадим. - Більше спеціалізуюся на рибі. Правда, в останні дні не ходив. Немає грошей платити орендарям ставка. Один з наших шукає підходящу дріт для петель. Ні, не вішатися - зайців ловити.

Повні прізвища виступили на сході я не наводжу зумисне. Справа в тому, що всі вони під страхом звільнення зобов'язалися зберігати в таємниці власні доходи.

Будемо стовідсотковими бомжами

І все-таки схід ні кинутий напризволяще. В особі голови райкому профспілки люди знайшли не тільки уважного слухача, а й розумного порадника. Спираючись на букву закону, Сергій Кругляк довів неправомірність дій керівництва заводу.

- Але як нам все-таки бути? - запитав Дмитро. - Звертатися в суд? Так ми навіть всім сходу не нашкрябаємо грошей на адвоката. Тут би сім'ю прогодувати та за комунальні послуги розрахуватися. Чого доброго за несплату почнуть з квартир викидати. Будемо тоді стовідсотковими бомжами.

- В обкомі профспілки є висококваліфікований юрист, є попередня домовленість, що він візьме вас під крило. Сподіваюся, вже завтра у вас буде можливість з ним зустрітися, - була відповідь.

Одна з жінок запропонувала перекрити прохідні ворота, щоб машини з комбікормом не могли потрапити на територію заводу, який, по суті, став перевалочною базою. Але тут же заперечила сама собі:

- Як газета «Донбас» писала, кури на птахофабриці «Волноваська» живуть впроголодь . А якщо перекриємо дорогу, то вони і зовсім перепочити.

І знаєте, люди погодилися з даними аргументом. Самі по вуха в комунальні борги, перебиваються випадковими заробітками, але все-таки зберігають громадянську мужність і навіть в думках не допускають, щоб птах з їхньої вини опинилася у порожніх годівниць. А ось про керівництво комбікормового заводу і вважають за краще залишатися невідомими господарів цього не скажеш.

Теги: Донбас , Донецька область , Волноваха , робота , зарплата , заборгованість , завод , звільнення , скорочення , робочий , комбікорм