Представників цієї професії в Одесі більше немає?

Для нашого регіону ця професія - справжня рідкість. Майстри гончарної справи лише зрідка заїжджають до нас з інших областей України, щоб дати кілька уроків і показати, що з себе представляє гончарне мистецтво. Для нашого регіону ця професія - справжня рідкість

Американці оцінили українського майстра

Гончар Павло Сахно насправді родом з Одеси, але вже кілька років він живе в Києві. За освітою Павло юрист, працює в американському посольстві, а у вільний час ліпить із глини посуд. Це хобі за дуже короткий час перетворилося для нього в другу професію.

- Все почалося ще в дитинстві, коли я вперше побачив по телевізору, як гончар робить глечик. Це видовище мене просто вразило, - розповідає майстер. - Через 25 років я знову випадково побачив по телевізору гончара, у мене спливли спогади з дитинства і я вирішив будь-що-будь спробувати свої сили в цій справі. По Інтернету я знайшов гончара з Луцька, подзвонив йому і попросив дати кілька уроків, і він погодився. Взагалі-то я все своє життя щось робив своїми руками: з деревом працював, малював і навіть вишивав. Але все це мене якось не дуже обходило. А тут я саме загорівся ідеєю.

Незабаром Павло почав сам давати майстер-класи з гончарної справи всім відвідувачам київського Музею національної архітектури та побуту в Пирогово.

- Одного разу у вихідні я давав в Пирогово чергові майстер-класи. Уявіть: стою в вишиванці, з глиною на руках - і раптом бачу американського посла (свого безпосереднього начальника) з його родиною. Я навіть дар мови втратив від несподіванки, - згадує гончар. - Посол теж здивувався, він не знав про це моєму хобі, але оцінив його. Адже тут йдеться про відродження національних традицій.

Адже тут йдеться про відродження національних традицій

Секрети глиняного посуду

У будинку у Павла практично все кухонне начиння - з глини. Правда, її запаси доводиться постійно поповнювати, тому що посуд дуже швидко розходиться в різні руки. Хто б в гості не прийшов, обов'язково що-небудь з собою понесе. Найчастіше забирають турки для варіння кави.

- Справа в тому, що їжа і напої в глиняному посуді набувають особливого смаку, - пояснює Павло. - Люди, які хоч раз скористалися таким посудом, потім за краще готувати саме в ній. А ще глина має протибактеріальної дією, тому їжа в ній зберігаються довше. Тільки не забувайте, що глина дуже добре вбирає в себе запахи і жири. Тому у такого посуду є певний термін придатності. Щоб його продовжити, потрібно кожне глиняний виріб використовувати для зберігання тільки одного виду продуктів. Наприклад, якщо ви в новий глечик налили молока, то тепер в ньому можна зберігати тільки молоко. Якщо налили вино, то нехай в ньому буде тепер тільки вино. В іншому випадку напої і їжа «зацвітуть» і зіпсуються. Втім, це правило не поширюється на посуд, яка використовується для приготування гарячих страв в духовці і регулярно проходить термообробку.

Втім, це правило не поширюється на посуд, яка використовується для приготування гарячих страв в духовці і регулярно проходить термообробку

Краща глина - на Жеваховій горі

За словами Павла Сахно, майстрів гончарної справи в Україні досить багато. Хоча більша частина з них працює в Західній Україні. У Києві та Київській області майстра є, але немає жодного справжнього, традиційного горна для випалювання глини. Тому доводиться возити вироби на обробку в інші регіони або користуватися муфельній піччю, але це вже дещо інша технологія виробництва. В Одесі гончарне мистецтво практично не розвинене.

- Звичайно, коли-то в південному регіоні були народні умільці. Але з часом гончарна традиція згасла, - пояснює Павло. - Дуже хочеться її відродити, проте зробити це непросто. Я намагаюся знайти в бібліотеках інформацію про особливості місцевого гончарства, хочу розшукати хоч кого-небудь, хто розповів би про те, які малюнки, форми, види глини тут використовувалися. Але поки безуспішно.

Згасання гончарства в Одеському регіоні дивує ще й тому, що головного робочого матеріалу - глини - тут більш ніж достатньо.

- Звичайно, для роботи підходить не вся глина. Багато що залежить від її якості. Буває, спочатку глина здається цілком придатною, з нею зручно працювати на гончарному крузі, але потім, при випалюванні, вона раптом тріскається - і вся робота йде нанівець, - каже гончар. - Знаю, що в Одесі хороша глина є на Жеваховій горі, але я з нею ще не працював. Значна частина моїх виробів виліплена з глини, яку привезли з Донецька та Луцька. До речі, саме в Луцьк я привожу свої роботи на випал. Там стоїть справжній горн, в якому посуд коштує 30 годин. Саме так і робили посуд наші предки. Так що сама по собі гончарна традиція в Україні жива.

Так що сама по собі гончарна традиція в Україні жива

Чи вигідно бути гончарем?

- У наш час гончарством можна заробляти, але для цього потрібно багато працювати, - вважає Павло Сахно. - Це важкий хліб. Але й устаткування теж коштує не дешево. Два гончарних кола обійшлися мені в п'ять тисяч гривень кожен, а муфельна піч для випалювання виробів коштує від 12 до 20 тисяч гривень. Так що вирішуйте самі, чи готові до таких витрат, а потім - до важкої праці.

Де освоїти професію?

На сьогоднішній день в Україні є лише один навчальний заклад, який дає початкову освіту в області гончарного мистецтва. Державна спеціалізована художня школа-інтернат «Колегіум мистецтв в Опішні» працює в смт Опішня Полтавської області: вул. Партизанська, 21, тел. / Факс (05353) 4-20-01. E-mail: [email protected], [email protected]; сайт - http://collegium-ua.ucoz.ua/.

Якщо ж професію хочуть освоїти дорослі, то їм варто відвідати майстер-класи з гончарного мистецтва. В Одесі їх проводить Павло Сахно в магазині «Любава» за адресою: вул. Успенська, 61, тел. 795-68-18. Сайт майстра: http://sakhno-art.com/. А також Михайло Плужник: www.artshkola.com.ua.

Ірина Уманець

* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Чи вигідно бути гончарем?
Де освоїти професію?

Новости